| zumka ( @ 2006-07-05 18:20:00 |
| Entry tags: | кураторство |
Без()глуздість: пост-фактум
Виставка Без()глуздість зреалізована в рамках резиденції для молодих художників та кураторів при Центрі Сучасного Мистецтва, Київ. Це перший з чотирьох проектів, які будуть здійснені протягом 2006 року. Ідея проекту належить куратору. В квітні художникам було запропоновано представити свій об"єкт в межах заданої теми. Протягом двох місяців тривали консультації та безпосередня робота (спільна та індивідуальна), наслідком якої стало середовище, виставлене до огляду 05 червня 2006 року. На два тижні коридор ЦСМ перетворився на символічну копію дійсності, з своєрідним поділом на публічне-приватне, профанне-сакральне. Звиклі повсякденні сфери, пропущені через призму сучасного мистецтва, стали основою для представлених художниками об"єктів, які вартує трактувати не як річ-в-собі, а як поштовх для створення критичного дискурсу стосовно без()глуздої дійсності.


Кураторка - ССS139, за паспортом Тамара Злобіна. Текст за моєю спиною - загальна концепція виставки:
Ідея проекту полягає у внутрішніх колізіях самого поняття „безглуздість”. З одного боку, це безглуздість навколишнього світу, переповненого інформацією, рекламою, культурними стереотипами і штампами, надмір яких тисне на особистість рівно настільки, щоб не залишити часу та простору для обдумування дійсності. Безглуздість не-абсурдна: це дуже логічна, зумовлена структурою нашої культури ситуація, така ж логічна як українська вишивка на поясах працівників Макдональдсу. Безглуздість нав¢язлива: n-на кількість речей, які сприймаються як даність („природні”, „необхідні”, „правильні” т.д.) на перевірку виявляються цілком непотрібними, і далеко не завжди можна визначити, хто (що?) стоїть за цим нав’язуванням.
З другого боку, сучасне мистецтво як без()глузда річ (без „здорового глузду” та практичного сенсу) є способом критики і рефлексії над суспільними проблемами (а відтак – тривожним фактором), тому зсувається у суспільній свідомості на маргінальну позицію естетичного. Об’єкти, представлені художниками, цілком естетичні, але це естетика/естетики, почерпнуті з українського повсякдення. Вони утилітарні, їх можна використати чи навіть купити – і така знайома утилітарність без()глуздих речей відкриває площину для критичної рефлексії. Як комп’ютерна програма, що перетворює коди на літери чи зображення, середовище виставки розкодовує дійсність, і, поставивши буденні речі в контекст галереї, спонукає подивитись на неї під іншим кутом зору, коли стирається глянцева поверхня і проступає жива структура. Символічно відтворюючи різні сфери повсякденного життя, художники пропонують щось на зразок дивного набору знайомих знаків, намагаючись так переграти реальність, щоб повсякденна, різноманітна, непомітна безглуздість стала чітко і явно видимою.
Експозиція:
Олена Карасюк. Для вас, господині. Інсталяція.
Olena Karasyuk. For you, housewives. Installation.




Жанна Кадирова. Палатка-церква. Інсталяція.
Zhanna Kadyrova. Tent church. Installation.


Микола Рідний. Студентські пригоди. Медіа-інсталяція.
Mykola Ridney. Student’s adventures. Media-installation.


Леся Хоменко. Ukrainian Sale. Інтерактивна інсталяція.


Наступним проектом резиденції ЦСМ є відкрита серпнева Лабораторія за участю чотирьох українських та трьох іноземних резидентів, за результатами якої у вересні буде проведено виставку. Тематика: Приватне-з-публічним. Кураторство CSC139, спільно з художниками.